Туреччина закриває соцмережі для дітей до 15 років

Туреччина переходить від політичних заяв до жорсткого регулювання. 10 жовтня 2026 року були опубліковані детальні правила застосування закону, який забороняє соціальним мережам обслуговувати дітей молодше 15 років.

Нові вимоги набудуть чинності вже 1 листопада 2026 року. При цьому всім власникам існуючих акаунтів надали перехідний період для перевірки віку - до 31 березня 2027 року.

Як працюватиме перевірка віку

Найважливіший технічний нюанс закону - відмова від самостійної перевірки платформами на користь державної системи. Механізм прив'язаний до турецького державного електронного порталу e-Devlet.

Процедура виглядає так:

• Користувач запитує спеціальний цифровий токен підтвердження віку через e-Devlet.
• Державна система перевіряє дані та формує токен.
• Користувач завантажує цей токен у соціальну мережу.
• Платформа зчитує лише вікову категорію: молодше 15 років, від 15 до 17 років або 18 років і старше.

За регламентом, токен не повинен містити ім'я користувача, логін у соцмережі або інші персональні дані, що дозволяють ідентифікувати особу. Платформам заборонено використовувати ці дані для інших цілей. Для іноземців, які тимчасово перебувають у Туреччині, передбачено окремий механізм перевірки за паспортними даними.

Жорсткі обмеження для підлітків (15-17 років)

Туреччина не блокує інтернет для всіх неповнолітніх, але вводить для підлітків 15-17 років спеціальний режим з екстремально високою приватністю. Соцмережі будуть зобов'язані впровадити такі обмеження:

• Закриті профілі за замовчуванням. Можливість зробити акаунт публічним не передбачена.
• Обмежені особисті повідомлення. Підлітку можуть писати лише ті акаунти, на які він сам підписаний. Індикатори прочитання (read receipts) вимикаються.
• Приховані соціальні графи. Списки підписників і підписок приховані. Платформі заборонено рекомендувати акаунт підлітка іншим користувачам.
• Повна заборона на прямі ефіри. Функція стрімінгу для цієї вікової групи блокується.
• Заборона «нескінченної прокрутки». Інтерфейси, які автоматично і безперервно підвантажують візуальний контент під час скролінгу, мають бути відключені.
• Відключення персоналізованої реклами. Заборонено профілювати підлітків для комерційної реклами або підлаштовувати контент під їхню поведінку.
• Захист від скріншотів. Платформи зобов'язані впровадити технічні заходи, що перешкоджають збереженню скріншотів фото профілю та публікацій підлітка.
• Заборона на синхронізацію контактів. Соцмережі не зможуть сканувати телефонну книгу підлітка для пошуку друзів або рекомендацій.

Інструменти для батьків

Соціальні мережі зобов'язані надати зрозумілі інструменти батьківського контролю, які дитина не зможе вимкнути самостійно без відома дорослого. Батьки або опікуни отримають можливість:

• керувати налаштуваннями акаунта;
• встановлювати ліміти часу використання сервісу;
• блокувати або дозволяти будь-які покупки та платні підписки;
• керувати налаштуваннями передачі геолокації.

При цьому закон обумовлює, що увімкнення батьківського контролю не повинне непропорційно порушувати приватність дитини, і підліток має бути повідомлений про те, що за його акаунтом встановлено нагляд.

Що буде зі старими акаунтами

Це найболючіше практичне питання. До 31 березня 2027 року всі існуючі користувачі повинні пройти верифікацію через e-Devlet.

• Якщо підтвердиться, що користувачу менше 15 років, акаунт буде закрито, а дані видалено після завершення можливих процедур оскарження.
• Якщо користувачу від 15 до 17 років, акаунт буде автоматично переведено в спеціальний захищений режим з усіма вищезгаданими обмеженнями.

Закон гарантує безкоштовний механізм оскарження. Рішення про блокування не може ухвалюватися виключно алгоритмом - потрібна змістовна перевірка людиною.

Політичний контекст і критика

Офіційна позиція влади - захист дітей від кібербулінгу, сексуальної експлуатації, залежності від екранів та шкідливого контенту. Проте міжнародні спостерігачі пов'язують прискорене ухвалення закону № 7578 із трагедією в школі в провінції Кахраманмараш, де 14-річний нападник відкрив стрілянину, а президент Ердоган потім різко розкритикував вплив соцмереж на дітей.

Ініціатива викликає серйозні суперечки. Правозахисні організації (зокрема STGM та Human Rights Watch) вказують на ризики цифрової ідентифікації. Хоча токен має бути знеособленим, сам факт прив'язки запиту на вхід у соцмережу до державної системи e-Devlet створює потенційну інфраструктуру для відстеження онлайн-активності громадян. Опозиція та експерти з цифрових прав побоюються, що це може вдарити по анонімності журналістів, активістів і звичайних користувачів, розширюючи державний контроль над інтернетом.

Підсумок: Туреччина не просто анонсувала заборону, а створила працюючий юридичний механізм. З 1 листопада 2026 року соціальні мережі, які ігноруватимуть ці правила, зіткнуться зі сповіщеннями про порушення, а згодом - із серйозними санкціями, включно з обмеженням пропускної здатності трафіку.