Наука

«Блоб» – одноклітинний організм із 720 типами сумісності, який вчиться без мозку

2026-10-17

У жовтні 2019 року Паризький зоопарк представив публіці незвичайний експонат – жовту слизьку масу, яка отримала прізвисько «блоб». За ефектною назвою ховається Physarum polycephalum (у нових таксономічних базах також Badhamia polycephala) – слизовик, що змушує вчених переглядати уявлення про біологічний інтелект.

Що це за організм

Блоб не є ні твариною, ні рослиною, ні грибом. Це представник групи Amoebozoa. У своїй активній стадії (плазмодій) він являє собою не колонію клітин, а одну гігантську клітину з тисячами ядер, об'єднаних спільною цитоплазмою. У нього немає мозку, нервової системи чи органів чуття, але він пересувається зі швидкістю до 1 см на годину завдяки ритмічним потокам цитоплазми.

720 типів сумісності

Найпоширеніший міф – наявність у блоба 720 статей. У 2026 році професор Марк-Андре Селосс із Національного музею природної історії Франції офіційно спростував це формулювання. Насправді йдеться про 720 типів генетичної сумісності. Вони визначаються комбінацією алелів у трьох локусах (matA, matB, matC), що дозволяє мікроскопічним клітинам зливатися. Звичайного поділу на чоловічі та жіночі особини у слизовика немає.

Як він вчиться без мозку

Наукові експерименти підтвердили кілька форм адаптації у фізарума:

Звикання. У 2016 році вчені довели, що блоб перестає уникати нешкідливих, але неприємних для нього речовин (наприклад, кофеїну або хініну), якщо вони багаторазово трапляються на шляху до їжі.
Просторова пам'ять. Пересуваючись, слизовик залишає за собою шар позаклітинного слизу. Це слугує йому «зовнішньою пам'яттю»: він уникає вже досліджених зон, що допомагає ефективно проходити лабіринти.
Передача «знань». У 2017 році було доведено, що під час злиття двох плазмодіїв необучений організм переймає звички навченого, ігноруючи раніше уникані перешкоди.

Відомі експерименти

У 2000 році японські вчені помістили блоба в лабіринт з вівсяними пластівцями на виході. Організм швидко знайшов найкоротший шлях, відмираючи в глухих гілках мережі. У 2010 році дослідники відтворили на чашці Петрі карту Токіо, розмістивши їжу на місцях станцій. Слизовик побудував мережу з'єднань, яка за ефективністю, вартістю та стійкістю до збоїв виявилася порівнянною з реальною залізничною системою Японії.

Живучість та космічні місії

Блоб здатний швидко регенерувати пошкоджену мембрану, а за несприятливих умов (посуха) перетворюється на твердий склероцій, здатний роками чекати на вологу. У 2021 році французькі вчені відправили зразки фізарума на МКС з астронавтом Томасом Песке, щоб вивчити вплив мікрогравітації на його просторову навігацію.

Вчені сперечаються, чи можна називати це «інтелектом». Блоб не думає в людському розумінні. Однак він демонструє, що складна адаптація, оптимізація маршрутів і найпростіші форми пам'яті можливі завдяки локальним фізико-хімічним процесам в одній клітині, без жодного нейрона.